Хто нагодує Крим? Як глобальне потепління впливає на Кримський півострів

Весна – взимку, сніг та морози – навесні. В анексованому Криму вже помітні ознаки глобального потепління. Підконтрольна Москві місцева влада визнає: зміни клімату не перший рік б'ють по врожаях. Проблему посилює водна криза через відсутність дніпровської води. Що чекає на Кримський півострів в умовах глобальних природних змін, з'ясовували Крим.Реалії.

Природні аномалії на Кримському півострові фіксують не перший рік. Травневі заморозки у 2024 році пошкодили плодові та ягідні культури, а також виноград. Морози та сніг навесні знову накрили півострів і цього року. До таких явищ у Криму, ймовірно, доведеться звикати з огляду на глобальні зміни погоди у світі.

Погода б'є по садах

Квітневим снігом цього року засипало кримські сади й поля. Не властиві для Криму заморозки фіксували наприкінці квітня та на початку травня. Відсутність опадів на цьому тлі може несприятливо вплинути на майбутній урожай як плодових, так і зернових культур, визнають місцеві фермери.

Травневі заморозки цього року пошкодили частину кримських садів. У регіоні недорахуються близько третини врожаю черешні, кажуть у Міністерстві сільського господарства російського уряду Криму.

Кримська черешня, архівне фото

Від негоди постраждали сливи, абрикоси, мигдаль і персики ранніх сортів. Багато кісточкових встигли набрати колір, коли по них ударив мороз.

Загалом у Криму знищено 40-45% врожаю абрикосів, стверджує голова регіонального відділення громадської організації «Союз садівників Росії» Тетяна Олійник.

«На жаль, серйозна загроза є, і в Криму врожай постраждав найбільше серед плодових дерев. Найбільш постраждала культура – абрикос», – наголосила вона російським ЗМІ.

Квітучий мигдаль у Гурзуфі, архівне фото

Ці втрати частково можна поповнити за рахунок пізніх сортів, але фруктів та ягід на півострові цього року буде менше, ніж очікувалося, зазначає Тетяна Олійник.

Сподівання на Росію

Найменше від впливу погоди постраждали яблуні та пізноквітучі культури. Також високий рівень морозостійкості показали кримські сорти маслин на відміну від європейських, стверджують у пресслужбі Кримського федерального університету імені В.І. Вернадського.

Яблуня у кримському селі Перекоп, архівне фото

«Як показав цей рік, зокрема, лютий, коли вночі температура досягала 12-14 градусів нижче нуля, у європейських сортів був уражений весь листовий апарат і однорічні пагони, багаторічна деревина залишилася цілою. Щодо наших сортів, то тут пошкодилися лише верхівки рослин», – цитує пресслужба голову селекційно-насіннєвого центру плодових культур КФУ Дмитра Єрмоліна.

Сьогодні кримські селекціонери працюють над виведенням морозостійких сортів оливок.

Забезпечити Крим фруктами в умовах масових втрат урожаю місцева російська влада розраховує за рахунок збору пізніших сортів у садах. Також вони розраховують на постачання продовольства із сусідньої Росії, а також регіонів Херсонської та Запорізької областей, окупованих під час повномасштабного вторгнення в Україну.

«Населення збільшує навантаження на ресурси»

Зміни клімату у Криму фіксують і місцеві вчені. Вони прогнозують там подальші аномальні погодні явища.

«Те, що відбувається у нас у Криму, – не поодинокий випадок. По всьому світу це викликає відхилення у житті суспільства. І ми впевнено можемо говорити, що навесні в Криму будуть аномальні зміни погоди. Якщо в середньому брати статистику, то на кілька градусів відхилення йде у бік похолодання», – заявляють у Кримському федеральному університеті імені В.І. Вернадського.

Сніг у Сімферополі, 23 березня 2021 року

Будувати довгострокові прогнози у такій ситуації «стає ще складніше, ніж раніше», вважають вчені вишу.

На гуманітарну ситуацію в Криму за умов глобального потепління суттєво впливає перенаселення, каже еколог, декан факультету природних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» Євген Хлобистов.

«Штучне збільшення населення в Криму майже на мільйон людей за рахунок переселення росіян посилює навантаження на всі природні ресурси півострова і, зокрема, на водні. Сьогодні Крим страждає від майже постійної водної кризи. Ця ситуація загострюватиметься в умовах глобального потепління», – наголосив він Крим.Реалії.

Євген Хлобистов

Крим зможе забезпечити свої потреби за рахунок внутрішніх водних ресурсів, навіть за умови глобальних кліматичних змін, вважає Євген Хлобистов.

Але для цього, на його думку, потрібно переглянути підходи до використання води.

«Крим зможе вижити без дніпровської води в умовах глобального потепління, але лише за умови раціонального використання води. Зараз величезну кількість прісної води там використовують для басейнів у фешенебельних курортах, а також у військових цілях. Армія РФ використовує воду в Криму без обмежень і ні перед ким не звітує. Там просто «чорна діра». А в цей же час у центральному та північному Криму є великі проблеми з прісною водою. Наприклад, до Старого Криму її підвозять водовозами», – каже вчений.

Автоцистерна під час забору води у ставку села Костянтинівка Сімферопольського району, серпень 2020 року

В умовах вододефіциту та на тлі прогресуючого глобального потепління у Криму можуть зупинитися цілі галузі, вважає Євген Хлобистов.

«Дніпровська вода по Північно-Кримському каналу призначалася на забезпечення північного промислового вузла та сільського господарства. Нині у Криму фактично припинили займатися сільським господарством. Рослинництва немає, є трохи локального тваринництва. Взагалі Крим, як продовольча база, перейшов на привізні продукти з Росії. Північно-кримський промисловий комплекс без води також не працює», – пояснив експерт.

Якщо негативні прогнози справдяться, Крим може бути опинитися у повній залежності від продовольчих поставок з Росії та інших країн.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.