«Люди тікають, хто як може. Як Росія витісняє кримчан із Криму

«Не те, щоб я боялася, що у Криму розпочнеться війна. Але багато кримських татар у 2022 році зібрали валізи на випадок, якщо знову нас під шумок війни кудись відправлять. Дехто готові спалити свої будинки, щоб нікому не дісталися», – такі розповіді можна почути сьогодні на кухнях анексованого Криму. Вони в нинішніх реаліях знову стали відносно безпечним місцем для одкровень, як у радянські роки. У 81-ші роковини сталінської депортації кримських татар із Криму експерти та кримчани впевнені: історія повторилася – Росія знову змушує людей масово залишати рідну землю. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну активізувало цей процес.

До масштабного відтоку населення з анексованого Криму призвела десятирічна репресивна практика російських силовиків – масові затримання, арешти та переслідування за нелояльність до Росії.

Кримчани залишають півострів, побоюючись за свою безпеку. Російська агресія проти України сприяє цьому. Бажання уникнути мобілізації до російської армії призвело до масової еміграції кримчан до Європи та країн Заходу.

Кримський півострів залишають навіть ті, кому вдавалося якось житти там після російської анексії 2014 року. Серед цих емігрантів – представники корінного народу – кримські татари. Багато хто говорить про це як про гібридну депортацію – вже третю в історії кримських татар. Але тепер вона торкнулася й інших кримчан, яких Росія позбавляє можливості жити на анексованому півострові.

«Геноцид не завершено»

Кримські татари за свою історію пережили дві масштабні хвилі депортації з Кримського півострова.

Одна з них була у квітні 1783 року за Катерини II, яка приєднала Кримське ханство до Російської імперії. Це поставило кримськотатарський народ на межу виживання.

«Тоді багато кримських татар під тиском влади змушені були залишати свою батьківщину і переїжджати до сусідньої Османської імперії. І зараз у Туреччині турецьких громадян кримськотатарського походження, за різними оцінками, від трьох до п'яти мільйонів. Тобто в десятки разів більше, ніж у самому Криму», – розповідав в інтерв'ю Крим.Реалії національний лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв.

Мустафа Джемілєв

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Крим вимушено залишила чверть кримських татар, які там проживають, стверджує він: «Якщо до широкомасштабного вторгнення 99% кримських татар, які їдуть з Криму, приїжджали на материкову частину України, то після [повномасштабного] вторгнення (Росії в Україну – КР) кордони перекрили і вони вже різними шляхами – через Грузію, Казахстан, балтійські країни – їдуть до інших країн. На материкову частину України потрапити не можуть. І зараз таких кримських татар близько 50 тисяч за межами Криму. Можливо, арифметично ця цифра не надто велика, але це десь чверть народу».

Аннексувавши Крим у 2014 році, Росія публічно пообіцяла захищати права всіх його народів, але фактично почала витісняти звідти місцеве населення. Тепер від цього страждають не лише кримські татари, а й усі, кого російська влада не бажає там бачити.

Залізничний вокзал Сімферополя, архівне фото

«Депортація кримськотатарського народу, як і Голодомор українців, мають наслідки і сьогодні. Окупація Криму РФ у 2014 році стала фактично продовженням геноцидальної політики Росії, коли почалися переслідування, арешти, вбивства, викрадення, заборона навчання рідною мовою, мобілізація до лав російської армії. Це спричинило гібридну депортацію, коли з Криму за межі своєї батьківщини почали виїжджати активісти, представники корінного народу. Депортація корінного кримськотатарського народу – це незавершений процес, що триває», – наголошує голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.

«Наші люди блукають світом через Росію»

Вперше про «невидиму депортацію» раніше заявила Муміне Салієва – кримська правозахисниця, дружина громадянського журналіста, політв'язня Кремля Сейрана Салієва, засудженого в Росії на 16 років позбавлення волі у справі «Хізб ут-Тахрір».

Сейран і Муміне Салієви у Криму, архівне фото

Провину він не визнає. Кримчанин відбуває покарання у Тульській області за 1,5 тисячі кілометрів від Криму. Інших кримчан, звинувачених у зв'язках із «Хізб ут-Тахрір», також утримують у в'язницях за тисячі кілометрів від дому.

«Я говорю це твердо: те, що сьогодні відбувається – це класичні політичні репресії, це та сама депортація. Тому що сотні людей заарештовано за різними політичними мотивами та статтями. Сотні людей примусово етаповані з Криму і не просто на чужину, а до російських в'язниць і колоній. Сотні людей вимушено виїхали за межі Криму, ще сотні чоловіків під повторюваними етапами мобілізації теж залишають Крим. І це така невидима депортація, це одна з форм тієї ж депортації, тільки в гібридних методах», – наголосила Муміне Салієва у документальному фільмі «Тиха депортація», знятому Крим.Реалії та Радіо Свобода.

Її слова мають багато підтверджень. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Кримський півострів почали масово залишати навіть ті, кому вдавалося якось жити там після подій 2014 року.

Графіті у Сімферополі, архівне фото

Наша співрозмовниця – кримчанка, ім'я якої редакція не розкриває з міркувань безпеки – одна з тих, хто зараз вимушено живе у Європі. Усі роки до повномасштабного вторгнення РФ в Україну вона залишалася у Криму разом зі своєю родиною. Але після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, не витримала та поїхала.

«Не те щоб я боялася, що у Криму розпочнеться війна. Але дуже розпалилася ситуація. Багато кримських татар з 2022 року зібрали валізи, поклали туди необхідні речі на випадок, якщо знову нас під шумок війни кудись відправлять. Усі мої сусіди так подумали і були напоготові кудись їхати. Дехто були готові у разі повторної депортації спалити свої будинки, щоб нікому не дісталися. Обстановка у Криму нестерпна, жити нормально там неможливо. Тому я поїхала», – розповіла вона Крим.Реалії.

Автомобілі на Керченському мосту, архівне фото

В умовах воєнних дій РФ проти України в Криму посилився адміністративний тиск, що торкається більшості населення, каже кримчанка. А оголошена в Росії мобілізація багатьом не залишила вибору.

«Коли в Росії почалася мобілізація, наші хлопці стали масово виїжджати. Піднялися за одну добу та поїхали через Грузію, Казахстан, Сочі – бігли, хто як міг. Зараз багато кримських татар змушені блукати світом через Росію. І невідомо, чим це все закінчиться і чи люди повернуться додому. Це вже навіть не прихована депортація, а відкрита. Люди їдуть з однією валізою, а дехто навіть не встигає речі зібрати. Якщо у Криму створюють такі умови, за яких ти не можеш жити на своїй землі, це також депортація», – каже співрозмовниця.

Росія: прикордонний перехід Озинки, що межує з Казахстаном

«Якби могли відправити всіх із Криму, зробили б це»

Членкиня Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель із родиною змушена була виїхати з Криму після російської анексії 2014 року, оскільки зіткнулася з тиском з боку влади РФ. Чоловікові Гаяни Юксель Ісмету Юкселю було заборонено в'їзд на Кримський півострів поряд із лідером кримських татар Мустафою Джемілєвим і головою Меджлісу Рефатом Чубаровим.

Гаяна та Ісмет Юксель у Києві, архівне фото

Саму Гаяну Юксель неодноразово допитували російські силовики. Все це змусило її та її родину залишити Крим.

«Я спочатку наївно думала, що зможу залишитися у Криму, займатися якоюсь нейтральною справою. Але потім стало очевидним на прикладах моїх колег, що залишатися у Криму неможливо. І коли мене вкотре потягнули до ФСБ та Центру «Е», я зрозуміла, що там «шиють» кримінальну справу. Тому я була змушена поїхати», – розповіла вона Крим.Реалії.

Під час повномасштабної російської війни Гаяна Юксель живе між двома країнами – Україною та Туреччиною. Вона намагається не втрачати зв'язків із Кримом і у разі його деокупації сподівається повернутися додому.

Російську політику масового витіснення з Криму місцевих жителів Гаяна Юксель вважає прихованою депортацією.

Південне узбережжя Криму, архівне фото

«Якби Росія мала можливість зібрати всіх кримських татар у вагони, як худобу, і відправити кудись подалі від Криму, вона б це зробила. Але змінилися часи і вже не все відбувається так, як це було в XX столітті. Те, що відбувається зараз у Криму під впливом Росії – це прихована чи гібридна депортація. Я навіть чула такий термін, як самодепортація – коли люди не витримують умов життя у Криму та змушені виїжджати. Примус Росією кримчан до виїзду з Криму – це депортація. Вона має різні форми. Себе я теж вважаю депортованою, бо залишала Крим не добровільно, а тому, що це була запорука моєї безпеки. У такій ситуації сьогодні – тисячі кримчан», – каже вона.

Скільки людей втратив Крим?

Які масштаби масового переселення кримчан із Криму за десятиліття у російських реаліях, точно невідомо – підрахунків ніхто не веде.

За офіційними даними української влади, з 2014 року на материкову частину України з Криму виїхало 40 тисяч осіб. Ці дані базуються на підставі обліку тих, хто отримував довідку переселенця в органах влади України.

Правозахисники вважають, що переселенців із Криму всередині України, починаючи з 2014 року, щонайменше 100 тисяч осіб.

Скільки кримчан стали переселенцями в Україні та емігрантами в інших країнах після початку повномасштабного вторгнення РФ до України у 2022 році, ніхто точно сказати не може.

Біженці з України дорогою до Варшави під час повномасштабного вторгнення Росії, архівне фото

«Досі ніхто не знає, скільки кримських татар виїхали з Криму, як вони розподілилися в країнах, чи повернуться вони назад. Немає жодної об'єктивної статистики про це. Очевидно, що цей процес масштабний і негативно вплине на кримськотатарський народ у майбутньому. Тому що залишає Крим переважно молоде покоління – майбутнє народу. Зараз Росія створює в Криму умови для повної асиміляції кримських татар і повної їх русифікації. Наслідки ми побачимо вже за поколінням кримських татар, яке сьогодні живе та навчається в Криму – рідну мову вони не знатимуть, а у їхній свідомості залишиться вплив російської пропаганди», – каже Гаяна Юксель.

Незважаючи на масовий відтік кримчан, населення Криму з 2014 року стрімко зростає за рахунок приїжджих росіян. За підрахунками Представництва президента України в АРК, за десятиліття російська влада замістила понад 35% жителів Криму, а кількість новоприбулих на Кримський півострів складає близько мільйона людей.

Політична реклама «Крим із Росією назавжди!» у Сімферополі

Влада України розцінює те, що відбувається, як штучне заміщення демографічного складу з метою «витіснення нелояльних громадян України та заселення півострова громадянами РФ». Міжнародне законодавство кваліфікує це як один із воєнних злочинів.

Публічної реакції Росії на ці звинувачення немає.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокуватидоступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagramта ViberКрим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.